Історія села

Комплекс відпочинку «Щедра Долина» розкинувся неподалік с. Піщане у мальовничому місці, в безпосередній близькості від лісу і природних ставків.

Піщанська агрофірма «Маяк» є одним із лідерів сільськогосподарського виробництва України. Її витоки сягають кінця 1929 р., коли в селі Піщане було створено три колгоспи: імені Шевченка, імені Ілліча та «Нове життя». 5 вересня 1950 р. всі три колгоспи об’єдналися в один – імені Шевченка.

В центрі с. Піщане розміщується районний Центр технічної творчості, якому в січні 2016 р. виповнилося 20 років. Все розпочалося в 1993 р., коли в нашому селі з’явилась філія Золотоніської станції юних техніків – судномодельний гурток. У 1995 р. в приміщенні Будинку побуту двом викладачам Євгену Євгеновичу та Галині Василівні Войновим (подружжя) виділили лабораторію для гуртків судномоделювання та ікебани. Приміщень бракувало, тож поки хлопці займались, дівчата чекали, і навпаки. Частину занять керівники гуртків проводили навіть у себе вдома. Незабаром, за допомоги директора СТОВ АФ «Маяк»» Миколи Васильченка, гуртківцям віддали другий поверх, привели до ладу приміщення, зробили ремонт. В січні 1996 р. відбулося офіційне народження Золотоніського районного Центру технічної творчості (директор – Євген Євгенович Войнов). На той час в ньому працювало 5 гуртків.

Якщо визначати першість у номінації «Найдавніша установа Піщаного», то хто візьме перше місце? Лікарня? Школа? Ні, … пошта! А все тому, що свої витоки наша пошта бере від поштової станції, яка відкрилася в містечку Піщане в 1767 р., як складова поштової лінії Київ-Кременчук. На поштовій станції був заїжджий двір з їдальнею, готель. Тут відпочивали подорожні, замінювалися поштові коні та карети, відбувався обмін поштою між поштарями. Багато листів і посилок відштемпельовано з того часу. Старожили пам’ятають ще «Колошанське поштове відділення», назване так через те, що знаходилося на сільському кутку «Калоша»; «стару пошту» неподалік «мостища» – найдовшої греблі в нашому селі. Між іншим, зараз провулок, в якому була «стара пошта», перейменовується на «Старопоштовий».

На території с. Піщане встановлено кілька пам’ятників та пам’ятних знаків.

Історія нашого села налічує понад вісім століть. Завжди тут жило багато людей, тому історичні відомості переходили з вуст в вуста, в кожній родині були свої реліквії. Але поки в селі не було свого музею, знайдене часто губилося, а почуте – забувалося.

Село Піщане завжди було багате дітьми і для них потрібні були дошкільні установи. У 50-60-ті роки минулого століття в місцевому колгоспі працювало 5 дитячих ясел на основних кутках села, в яких перебувало близько 135 дітей. При яслах були присадибні ділянки, на яких вирощували картоплю та інші необхідні продукти.

Для культурного відпочинку жителів Піщаного та його гостей працює сільський Будинок культури. Побудований ще в 1950-ті роки, він і досі не втратив своєї величі та краси. Директором тут працює Заслужений працівник культури Любов Петрівна Шеремет, яка ще у 1983 р. прийшла в сільбуд працювати хореографом. Це єдиний в Золотоніському районі сільський Будинок культури, в штаті якого працює 10 осіб.

Не обійшла стороною Піщане неоголошена війна на сході України. З початком бойових дій участь в Антитерористичній операції взяло участь 38 жителів села. Статус учасника бойових дій отримали 16 учасників АТО. Гордістю села є воїн-кіборг Ярослав Секрет, який майже з перших днів і по-сьогодні бере участь в АТО. Він – учасник оборони Донецького аеропорту, Авдіївки, Дебальцевого та ін. Неодноразово нагороджений за бойові заслуги: орден «За мужність» ІІІ ступеня (23.04.2015 р.) – вручив Президент України Петро Порошенко під час перебування на полігоні в Широкому Лану Миколаївської області; медалі «За єдність України», «Івана Мазепи» з іменним ножем №8 (за оборону Авдіївки); пам’ятні знаки «За зразкову службу»,«Дебальцево – 2015» та «Оборона Донецького аеропорту».