ПАМ'ЯТЬ СЕЛА ПІЩАНЕ

На території с. Піщане встановлено кілька пам’ятників та пам’ятних знаків.

У вересні 2007 р. на кладовищі Червоного Хутора встановлено пам’ятний хрест жертвам голодомору 1932-33 рр. Лише за один голодний 1933 р. в Піщані померло 1658 жителів. Це найбільше число жертв голодомору з усіх сіл Черкаської області. У 1990 р. виконком Піщанської сільської ради провів опитування і склав списки померлих від голоду. Коли колектив автопарку радгоспу «Маяк» отримав премію (427 крб.) шофер Анатолій Никифорович Бонецький запропонував колегам перерахувати ці гроші на створення народного фільму «Голод-33». Так і зробили, крім того, збирали добровільні кошти.

У 1973 р., на честь 30-ї річниці звільнення Золотоніського району, на околиці Піщаного було відкрито пам’ятний знак – середній танк Т-34/85. Його встановлено на честь воїнів 47-ї армії і 3-го гвардійського Сталінградського мехкорпусу. На урочисте відкриття приїжджав колишній командуючий 3-м гвардійським Сталінградським механізованим корпусом, генерал Віктор Тимофійович Обухов.

23 листопада 1941 р. в нашому селі, в глинищі цегельного заводу, було розстріляно 11 місцевих чоловіків, бійців партизанського загону Золотоніського району (діяв восени 1941 р., командир – голова Піщанської сільської ради Антон Мусійович Білоус). У 1943 р. їх було перепоховано в братській могилі в центрі села, а у 1954 р. біля неї відкрито пам’ятник партизанам села Піщане. Поруч – братські могили бійців загону самооборони, які загинули на Різдвяні Свята 1921 р. та бійців радянської армії, які померли в селі від ран восени 1943 р.

Обеліск-піраміду із зіркою встановлено на території старого кладовища на Новоселиці над братською могилою трьох радянських бійців, які восени 1943 р. померли тут від ран в польовому госпіталі.

У 1965-1969 рр. на кошти колгоспу «Маяк» та за рахунок самообкладання було побудовано обеліск Вічної Слави жителям села, які загинули в роки Другої світової війни. З кожного міста-героя, де хоробро билися піщанці, привезли трохи землі і під час відкриття обеліска висипали до його підніжжя та у вази для живих квітів на його огорожі.

За багато років вигляд обеліску Вічної Слави зіпсувався і за ініціативи депутатів сільської ради його вирішили реконструювати. Більшу частину коштів на реконструкцію виділила сільська рада, допомогла агрофірма «Маяк», приватні підприємці та жителі села. Навесні-влітку 2012 р. була проведена реконструкція (його фактично побудували заново). Роботи виконав ПВБП «Промжитлобуд». Монумент виконаний в чорному граніті, на якому викарбувані імена загиблих в роки війни односельців. Його загальна вартість – 148 тис. грн. 

Сергій Чайка